пʼятницю, 11 травня 2012 р.

Про зефір

Зефір. Я пам'ятаю його з дитинства. Для мене це було цілим ритуалом, коли після ситного обіду бабуся із верхньої полиці кладовки діставала картонну коробку, і я в передчутті щастя слухала шелест пергаментного паперу, який, як ковдра, вкривав ці м'ягесенькі комочки глюкози :) В цей момент я відчувала себе королевою під час інавгурації, але біда в тім, що мені давали лише 1/8 моєї "корони". І ще я пам'ятаю свої руки, які були то в зелену плямку, то в червону. Цією індіанською розкраскою мені пояснювали, чому я була "зефірною королевою" лише на 1/8. Але смак того зефіру я відчувала сповна, і для мене він виглядає приблизно так: 
 
Вішалка

Ціна 75 грн

Немає коментарів:

Дописати коментар